Є щось особливо затишне в старій дерев’яній підлозі. Вона має характер, історію, навіть настрій. Але, з часом, деревина втрачає блиск, з’являються щілини, скрипи, подекуди навіть темні плями від води. І ось тоді постає питання: ремонтувати чи міняти?
Я не раз стикався з цим. Особливо в старих будинках, де підлога пережила кілька поколінь. І якщо чесно, більшість таких підлог можна врятувати. Питання лише в тому, наскільки сильно вона пошкоджена і скільки часу ви готові витратити.
Почнімо з найочевиднішого — скрипів. Часто вони з’являються, коли дошки труться одна об одну або про лаги. Якщо звук не дає спокою, можна акуратно підбити цвяхи або, ще краще, закрутити довгі саморізи під кутом. Я помічав, що це працює набагато краще — саморізи тримають дошку міцно, і скрип зникає надовго.
Щілини, плями й інші дрібниці
Інша біда — щілини. Вони з’являються через усихання дерева. Маленькі можна просто зашпаклювати спеціальною масою для деревини, бажано в тон підлоги. Але якщо проміжки більші, то доведеться вирізати вузькі вставки з дерев’яних планок. Я якось робив таку операцію у знайомого — виглядало ідеально після лакування, навіть не видно, де була проблема.
А от темні плями — це вже історія про воду. Якщо дошка потемніла глибоко, варіант один — шліфування. І тут важливо не поспішати: спочатку грубим наждаком, потім дрібнішим. Після цього поверхню треба покрити лаком або олією. Мені більше подобається олія — дерево дихає і виглядає природніше.
До речі, про лакування. Багато хто робить це поспіхом, і дарма. Якщо нанести лак занадто товстим шаром, він може потріскатися. Краще нанести кілька тонких шарів із проміжним шліфуванням. Так покриття буде міцніше й гладше. Я якось пробував навіть матовий лак — ефект просто неймовірний, особливо якщо меблі в кімнаті дерев’яні.
Коли підлога вже не витримує
Бувають випадки, коли дошки гнилі настільки, що врятувати їх неможливо. Тоді залишається лише часткова заміна. Тут головне — підібрати деревину тієї ж породи і товщини. І не забудьте дати їй полежати кілька днів у кімнаті, щоб вона «звикла» до вологості. Інакше потім може викрутитися або знову з’являться щілини.
Якщо підлога скрипить по всій площині, можливо, проблема в лагах. Тоді доведеться піднімати частину покриття й перевіряти основу. Не найприємніше заняття, але зате потім — як нова. Я робив так у себе на дачі, і підлога після ремонту стала майже беззвучною. Ходити — одне задоволення.
Якщо вже взялися за капітальний ремонт, подумайте про утеплення. Між лагами можна покласти мінеральну вату або пінополістирол. Особливо це актуально для приватних будинків, де холод від підвалу відчувається навіть через капці.
Деталі, які вирішують усе
Не варто недооцінювати дрібниці. Плінтуси, наприклад. Старі часто мають щілини між стіною, через які проходить пил. Нові, щільно підігнані — це одразу інший вигляд. І, до речі, фарбування плінтусів під колір підлоги або контрастом — дрібниця, але змінює все сприйняття кімнати.
Ще один момент — запах. Старі лаки можуть мати неприємний аромат, який довго вивітрюється. Тому раджу обирати сучасні водорозчинні засоби без різкого запаху. Вони не лише безпечніші, а й сохнуть швидше.
І, звісно, не забувайте про догляд після ремонту. Навіть найкраща підлога без регулярного прибирання втратить блиск. Раз на кілька місяців протріть спеціальним засобом для деревини — і вона вам віддячить. Це як із меблями: трохи уваги — і служать десятиліттями.
Якщо хочете глибше розібратися у видах лаків і олій для підлог, раджу почитати матеріали на порталі Budport — там є чудові пояснення від фахівців.
Зрештою, ремонт дерев’яної підлоги — це не просто технічне завдання. Це спосіб зберегти частинку історії дому. А коли після всіх зусиль ви проходите босоніж по відновленій поверхні — це відчуття варте кожної витраченої хвилини.
1 думка щодо “Поради з ремонту дерев’яних підлог: як повернути їм життя”