Загрози з Білорусі та Придністров'я: сценарії ескалації

Експерт Яґун пояснив реальні військові загрози з боку Білорусі та Придністров'я для України — не інформаційний тиск, а конкретні сценарії ескалації.

Росія цілеспрямовано активізує військовий потенціал одразу на двох небезпечних напрямках — у Білорусі та в невизнаному Придністров’ї, і ці загрози не є елементом інформаційної війни, а мають цілком реальне підґрунтя. Про це в інтерв’ю розповів експерт із питань безпеки Едуард Яґун.

Білоруський напрямок: не блеф, а підготовка

За словами Яґуна, білоруський вектор залишається одним із найбільш недооцінених у публічному дискурсі. Після невдалого наступу на Київ у лютому-березні 2022 року багато аналітиків схильні були вважати цей напрямок закритим. Однак експерт наполягає: Росія послідовно відновлює інфраструктуру для можливих військових операцій з території Білорусі. Зокрема, йдеться про ротацію особового складу, поповнення техніки та поглиблення інтеграції білоруських і російських збройних сил у рамках так званого Союзного договору.

Яґун підкреслює, що Олександр Лукашенко залишається заложником Москви — він не може відмовити у використанні білоруської території навіть за наявності власних застережень. Це означає, що реальна небезпека повторного удару з півночі залежить насамперед від стратегічних рішень Кремля, а не від позиції Мінська. За оцінкою експерта, Україна має тримати на цьому напрямку достатньо сил стримування, щоб зробити такий сценарій надто дорогим для агресора.

Придністров’я: «сплячий» плацдарм з потенціалом активації

Окрему увагу Яґун приділив ситуації навколо Придністров’я — невизнаного проросійського утворення на сході Молдови. За його словами, там розташований Оперативний угруповання російських військ, а на складах у Колбасній зберігаються значні запаси боєприпасів радянського зразка. Сам по собі цей контингент не здатен розгорнути масштабний наступ — він надто малочисельний. Проте його значення полягає в іншому: за певного сценарію угруповання може бути використане для дестабілізації молдовсько-українського кордону, диверсій або як привід для залучення більших сил.

Особливу небезпеку, на думку експерта, становить ситуація, за якої Росія спробує відкрити так званий «одеський коридор» — тобто з’єднати окуповані території України з Придністров’ям. Такий сценарій суттєво ускладнив би логістику та відрізав Україну від виходу до Чорного моря. Саме тому бойова стійкість на херсонському та миколаївському напрямках є стратегічно критичною не лише для самої України, а й для безпеки Молдови.

Інформаційна складова як прикриття реальних дій

Яґун також звернув увагу на маніпулятивну тактику Росії: регулярні «витоки» про нібито масштабні плани наступу з Білорусі або активізацію придністровського вектору свідомо вкидаються в інформаційний простір. Мета — викликати паніку, примусити Україну перерозподіляти ресурси та відволікати увагу від реальних ударних напрямків. Це класична доктрина «активних заходів», яку Москва застосовує ще з радянських часів.

Однак, наголошує експерт, не варто впадати й у протилежну крайність — повністю ігнорувати загрози лише тому, що вони подаються через пропагандистський канал. Частина цих «зливів» містить реальну інформацію, навмисно змішану з дезінформацією саме для того, щоб розмити картину.

Прогноз

На думку Яґуна, найближчі місяці будуть визначальними з точки зору того, чи спробує Росія задіяти ці напрямки. Багато залежатиме від ситуації на фронті та від того, наскільки ефективно Захід продовжуватиме підтримку України. Поки лінія фронту тримається, а Київ зберігає достатній потенціал стримування, відкриття нових театрів воєнних дій залишається ризикованим навіть для Кремля — але аж ніяк не виключеним.

Джерело: NV