Бойове чергування «Орешніка» у Білорусі
18 грудня 2025 року президент Білорусі Олександр Лукашенко офіційно підтвердив: російський ракетний комплекс «Орешнік» уже поставлений і заступив на бойове чергування на території країни. Хоча точна кількість систем та місце їх дислокації не розголошуються, сам факт розміщення викликав чималий резонанс у Європі. Лукашенко зазначив, що комплекс не буде стояти на одному місці, а «патрулюватиме» визначені райони, підкреслюючи його мобільність.
Що відомо про сам комплекс
«Орешнік» — новітня розробка російського ВПК, яка, за оцінками військових експертів, може нести як звичайні, так і ядерні боєголовки. Радіус дії — кілька тисяч кілометрів, що фактично ставить під приціл значну частину території країн ЄС. За інформацією Euromaidan Press, розгортання цих систем у Білорусі розглядається Москвою як спосіб посилити тиск на Європу та НАТО.
Офіційна позиція Мінська
Лукашенко наголошує, що розміщення комплексу має суто оборонний характер. Мовляв, це — реакція на «ескалацію з боку Заходу» та спроба захистити союзну державу. Втім, більшість військових аналітиків сумніваються, що «Орешнік» справді призначений лише для оборони. Адже його потенціал явно виходить за межі звичайних оборонних потреб.
Цікаво, що ще восени 2025 року Лукашенко натякав на готовність прийняти нові стратегічні системи Росії, але тоді не уточнював, про які саме ракети йдеться. Тепер же це підтверджено офіційно, і Білорусь фактично стає плацдармом для стратегічної зброї РФ.
Реакція Європи та міжнародної спільноти
Розміщення «Орешніка» у Білорусі вже викликало занепокоєння в європейських столицях. Польща, Литва та Німеччина закликали НАТО посилити розвідку та моніторинг білоруської території. Експерти наголошують: тепер відстань від потенційних пускових майданчиків до Варшави становить лише кілька сотень кілометрів. Це значно ускладнює стратегічний баланс у регіоні.
Представники ЄС уже заявили, що подальша мілітаризація Білорусі «підриває стабільність і збільшує ризики конфліктів». У свою чергу, Москва називає ситуацію «внутрішньою справою союзної держави».
Ймовірні місця дислокації
Офіційно Мінськ не називає, де саме перебувають комплекси, але супутникові знімки, оприлюднені незалежними аналітиками, показують будівництво нових військових об’єктів на південному заході Білорусі, неподалік від Бреста. Там, за даними журналістів, створюється інфраструктура для обслуговування важких ракетних систем — ангари, пускові позиції, системи зв’язку.
За даними Reuters, комплекси вже перебувають на бойовому чергуванні. Водночас джерела у військових колах припускають, що це може бути лише часткове розгортання — своєрідна демонстрація сили, покликана вплинути на переговори між Москвою та Заходом.
Аналітика: символ чи реальна загроза?
Деякі експерти вважають, що «Орешнік» у Білорусі — це радше політичний символ, ніж реальна загроза. Мовляв, навіть якщо ракети технічно готові, Білорусь навряд чи має повний контроль над ними. Рішення про застосування, ймовірно, залишається за Москвою. Але навіть у цьому вигляді сам факт присутності такої зброї біля кордонів ЄС є потужним психологічним фактором.
Інші ж наголошують: не варто недооцінювати ситуацію. Навіть обмежене розміщення може означати створення повноцінного логістичного ланцюга — від транспортування боєприпасів до інтеграції систем зв’язку. А це вже новий рівень військової інтеграції між Росією та Білоруссю.
Що далі?
Поки офіційний Мінськ запевняє, що «Орешнік» — лише елемент оборони, експерти прогнозують нову хвилю санкцій та дипломатичного тиску на Білорусь. Ймовірно, найближчими тижнями країни ЄС та США запровадять додаткові обмеження щодо білоруських оборонних підприємств і спільних програм із Росією.
Детальніше про ситуацію та її історичний контекст можна прочитати на Вікіпедії.
Підсумуємо
Розгортання «Орешніка» у Білорусі стало черговим етапом у військовій інтеграції двох держав. Для одних — це лише політичний сигнал, для інших — реальна загроза. Та як би там не було, карта безпеки Європи від сьогодні виглядає трохи інакше.
1 думка щодо “Розміщення ракетного комплексу «Орешнік» у Білорусі: що відомо”